Рамковий закон «Про віртуальні активи» №2074-IX підписаний 17 лютого 2022 року, але не набрав чинності. За його перехідними положеннями він запрацює лише з дня набрання чинності законом про зміни до Податкового кодексу.
Таких змін немає: законопроєкт №10225-д ухвалено за основу в першому читанні 3 вересня 2025 року і відтоді він не рухався. Тому сьогодні до доходу від криптовалюти застосовуються загальні правила Податкового кодексу, а не спеціальний режим.
Звідси й плутанина «крипту легалізували, але нічого не змінилося». Обидві половини фрази правдиві. Закон ухвалений і підписаний, і водночас він не діє жодним словом.
Що таке рамковий закон і чому підписаний не означає чинний
Рамковий закон описує конструкцію, а не деталі. Він вводить поняття, розподіляє повноваження, називає учасників ринку і встановлює, хто за що відповідає. Конкретні цифри, ставки та процедури живуть в інших актах.
Підписання і набрання чинності — дві різні події. Підписання завершує ухвалення: текст стає законом. Набрання чинності визначає момент, з якого норми починають діяти.
Законодавець може відкласти цей момент або поставити його в залежність від іншої події. Саме другий варіант застосований до №2074-IX: його перехідні положення прив'язують набрання чинності до дня, коли запрацює закон про зміни до Податкового кодексу.
Немає податкових змін — немає дії рамкового закону. Логіка зрозуміла: рамка описує ринок, але не каже, як з нього платити податки.
Запустити ринок без податкових правил означає створити сектор, який працює в порожнечі, і законодавець свідомо цього уникнув.
На сторінці закону в реєстрі стоїть відмітка «не набрав чинності». Це не помилка бази і не застаріла позначка: станом на 21 серпня 2026 року вона відповідає дійсності.
Два закони і чому один чекає на інший
№2074-IX вводить саме поняття віртуального активу, розподіляє повноваження між регуляторами, описує вимоги до постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів.
Чого в ньому немає — податкових норм. Оподаткування живе в Податковому кодексі, і без правок до кодексу рамка залишається конструкцією без опори.
Це не технічна затримка і не питання підзаконних актів. Підзаконні акти можна дописати після старту, а тут ідеться про сам старт.
Поки податкові зміни не ухвалені й не набрали чинності, рамковий закон юридично не працює. Не «працює частково» і не «працює в тій частині, що не стосується податків»: не працює цілком.
Практичний наслідок простий. Ні статус постачальника послуг, ні спеціальні правила для операцій з віртуальними активами зараз не застосовуються.
Все, що стосується вашого доходу, регулюється тими самими нормами, що й будь-який інший дохід фізичної особи.
Чим рамковий закон 2022 року відрізняється від того, що пропонує проєкт
Це два різні типи документів, і плутають їх постійно. №2074-IX описує ринок: хто такий постачальник послуг, що вважається віртуальним активом, які органи наглядають за обігом.
№10225-д — це зміни до Податкового кодексу. Він не описує ринок, він відповідає на єдине питання: скільки платити і з чого.
Звідси різні адресати. Рамковий закон звернений насамперед до компаній, які працюють з віртуальними активами. Податкові зміни зачіпають і компанії, і кожну людину, яка продала монету.
Дати в цих документах теж різні за характером. У №2074-IX є дата підписання, 17 лютого 2022 року, але немає дати набрання чинності: вона поставлена в залежність від податкового закону.
У №10225-д немає навіть ухвалення. Він зупинився після першого читання 3 вересня 2025 року.
І зв'язок між ними односторонній. Податкові зміни, якщо їх ухвалять, запустять рамку. Рамка сама себе запустити не може, скільки б часу не минуло з дня підписання.
Зміст проєкту ми переказуємо за редакцією першого читання. Остаточний текст, який готується до другого читання, недоступний, і ми не знаємо, наскільки він відрізняється.
Що дасть набрання чинності звичайній людині
Найчесніша відповідь: точно сказати не можна, бо ключові параметри лежать у неухваленому проєкті, а він ще змінюватиметься. Але напрямок змін описати можна.
Перше — з'явиться визначеність із базою оподаткування. Сьогодні ДПС виходить із того, що оподатковується вся отримана сума, а більшість юристів рахують із прибутку.
Прямої норми, яка закриває цей спір, у кодексі немає, і саме її покликані додати податкові зміни. Поки її немає, розбіжність вирішується не законом, а тим, чию позицію ви обрали.
Друге — з'явиться легальний статус постачальників послуг. Це те, що впливає на банки: коли в законодавстві є регульований учасник ринку, операція з ним перестає бути для банку операцією невідомої природи.
Третє — з'явиться відповідь на питання про обмін однієї монети на іншу. Зараз офіційної відповіді немає взагалі, і це не фігура мовлення: прямого роз'яснення ми не знайшли.
Чого набрання чинності не дасть. Воно не скасує обов'язок декларувати дохід і не зробить операції анонімними. Рамка про облік і нагляд, а не про звільнення від них.
Що показує картка Верховної Ради
Хронологія №10225-д за карткою Ради коротка: реєстрація 24 квітня 2025 року, висновок комітету 25 квітня 2025 року, ухвалення за основу в першому читанні 3 вересня 2025 року, статус «готується на друге читання».
Жодної події після вересня 2025 року в картці немає. Ми звіряли це напряму 21 серпня 2026 року.
Перше читання — це згода з ідеєю, а не з текстом. Між першим і другим читанням правки вносяться сотнями, і саме на цьому етапі змінюються ставки, пороги й винятки.
Проєкт, ухвалений за основу, не є законом і не породжує жодних обов'язків. Він також не гарантує, що буде ухвалений узагалі.
Картка на сайті Ради — найнадійніше джерело статусу, доступне читачеві. Новина може випередити подію або переказати чужу заяву, картка показує зареєстровані дії.
Чого картка не показує — намірів. Вона фіксує те, що відбулося, і саме тому за нею зручно перевіряти новини: якщо подія була, вона там є.
Що означає статус «готується на друге читання»
Формально це означає одне: текст перебуває в комітеті, який збирає правки народних депутатів і готує їх до розгляду залою.
Строки на цьому етапі рухомі. Дата другого читання визначається порядком денним сесії, а не настає автоматично через певний період після першого.
Тому проєкт може лежати в цьому статусі роками без жодної зареєстрованої події. Це не збій процедури: ухвалення за основу не зобов'язує Раду повернутися до тексту в якийсь конкретний строк.
У випадку №10225-д між першим читанням і сьогоднішнім днем — майже рік порожньої картки. Для порівняння, від реєстрації до першого читання пройшло близько чотирьох місяців.
Що з цього випливає для читача: «готується» не є прогнозом. Слово описує стадію, а не швидкість, і не містить обіцянки завершення.
І окреме непорозуміння, яке варто зняти. Статус «готується на друге читання» не означає, що текст першого читання діє хоч у якійсь частині. Не діє нічого.
Перенесення на осінь 2026 року і що з ним не так
Ухвалення перенесене щонайменше на осінь. Це повідомлення від 31 липня 2026 року, і в ньому названо причину: НБУ та Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку не домовилися про повноваження регулятора.
Ця причина — позиція народного депутата, а не встановлений факт. Офіційної спільної заяви регуляторів про розбіжності ми не знайшли.
Формулюємо так свідомо. Пояснення від депутата може бути точним, але перевірити його читач не може, і ми теж не змогли.
Різниця між «регулятори сперечаються» та «депутат сказав, що регулятори сперечаються» — це різниця між фактом і переказом.
Так само обережно варто ставитися до самої дати. «Осінь 2026 року» — це очікування, а не пункт розкладу. Проєкт уже простояв майже рік після першого читання.
Хто буде регулятором: НБУ чи комісія з цінних паперів
Питання регулятора виглядає бюрократичним, поки не подивитися, що від нього залежить. Регулятор пише правила, видає дозволи, встановлює вимоги до звітності й вирішує, хто взагалі має право працювати на ринку.
Логіка розподілу випливає з природи активів. Одні віртуальні активи ближчі до платіжного інструмента, і це поле Національного банку. Інші за економічною суттю ближчі до цінних паперів, і це поле НКЦПФР.
Проблема в тому, що межа між цими групами не самоочевидна, а від класифікації конкретного активу залежить, чий це нагляд. Тому суперечка про повноваження — це насправді суперечка про класифікацію.
Швидко таке не вирішується ще й тому, що розподіл доводиться закріплювати в законі, а не робочою домовленістю: від нього залежать права третіх осіб.
Що саме не поділили регулятори, ми сказати не можемо. Публічного викладу позицій обох сторін ми не знайшли, а єдине пояснення в новинах походить від депутата.
Описувати чужий конфлікт за одним переказом означає видавати версію за розстановку сил. Для читача практичний висновок один: поки не визначено регулятора, не буде і підзаконних правил, за якими ринок працює.
Що пропонує проєкт №10225-д
У редакції першого читання загальна ставка та сама, що діє й зараз: 18% податку на доходи фізичних осіб плюс 5% військового збору. Спеціального пільгового режиму «назавжди» проєкт не створює.
Він пропонує два тимчасові механізми, і саме вони найчастіше потрапляють у заголовки новин.
Перший — знижена ставка 5% на прибуток від конвертації віртуальних активів у фіат протягом першого року після набрання законом чинності. Це вікно, а не постійний режим.
Другий — разове перехідне декларування раніше придбаної криптовалюти зі ставкою 5% ПДФО плюс 5% військового збору. Механізм розрахований на тих, хто купував монети до появи правил.
Ще одна ідея проєкту: оподатковувати саме конвертацію у фіат, а не кожен обмін однієї монети на іншу. Сьогодні офіційної відповіді на це питання немає взагалі, і проєкт прогалину не закриває, бо не ухвалений.
Докладніше про цю прогалину — у матеріалі про обмін крипти на крипту.
Що буде з уже здійсненими операціями
Закон, який набирає чинності, за загальним правилом дивиться вперед. Дохід, отриманий до цього моменту, лишається в межах правил, що діяли тоді, коли він виник.
Практично це означає, що продаж, здійснений у 2025 або 2026 році, декларується за чинними нормами: 18% плюс 5%. Поява спеціального режиму пізніше цього не переписує.
Тому очікування закону не є підставою відкласти декларацію. Обов'язок за минулий період виникає за правилами минулого періоду, а не за тими, які колись з'являться.
Виняток, на який багато хто розраховує, у проєкті справді закладений: разове перехідне декларування раніше придбаної крипти. Але це положення неухваленого тексту в редакції першого читання.
Будувати на ньому сьогоднішнє рішення нема на чому. Норма, якої не існує, не може бути пільгою, під яку планують продаж.
Одна річ працює за будь-якого сценарію: підтвердження ціни й дати купівлі. Воно знадобиться і за чинними правилами, і за перехідним декларуванням, якщо його колись ухвалять.
Що робити зараз, поки закону немає
Виходити з чинних правил, а не з проєкту. Дохід від продажу криптовалюти декларується за загальними нормами кодексу: 18% ПДФО плюс 5% військового збору. Розбір ставки — у матеріалі про військовий збір.
Зберігати підтвердження ціни купівлі. Виписки, історія операцій, чеки: без документів не працює жоден із можливих сценаріїв.
Не планувати продаж під ставку 5%. Норми не існує, дата її появи невідома, а редакція першого читання не є остаточною.
Не переносити активи «під майбутній режим». Поки невідомо ні коло учасників, ні вимоги до них, будь-яке перекладання коштів наперед робиться під припущення, а не під норму.
Стежити за карткою проєкту, а не за новинами. Новин про «пільгові 5%» багато, а подій у картці з вересня 2025 року немає жодної. Розрив між кількістю публікацій і кількістю подій тут показовий.
І звіряти дату будь-якого матеріалу про статус закону. Стаття про законопроєкт застаріває швидше за статтю про ставку: у неї немає стабільної частини.
Чому цифри проєкту не можна вважати своїми
Усі числа вище — редакція першого читання. До другого читання вони можуть змінитися, зникнути або отримати умови, яких зараз у тексті немає.
Друга обмовка стосується джерел. Публікації про пільгові 5% виглядають численними, але переказують один і той самий текст законопроєкту.
Десять статей про одну норму — це один документ, а не десять підтверджень. Кількість посилань у пошуку тут нічого не додає до надійності.
Ми теж не звіряли ці положення з первинним текстом до другого читання: він недоступний. Тому подаємо їх як зміст проєкту в редакції першого читання, і не інакше.
Що з цього випливає практично. Дохід від продажу криптовалюти зараз декларується за загальними правилами кодексу, і ставка становить 18% плюс 5%. Докладніше про розрахунок ми пишемо в матеріалі про те, з якої суми рахують податок.
І пряма обмовка про нас. Ми обмінник, а не податковий консультант. Ми переказуємо те, що є в публічних джерелах, і називаємо, звідки це відомо.
Рішення про те, як саме декларувати конкретний дохід, ухвалює бухгалтер, який бачить вашу ситуацію, або податкова. Наша частина роботи — показати, де закінчується перевірене і починається переказ.
