Ставка сумнівів не викликає: 18% податку на доходи фізичних осіб плюс 5% військового збору, разом 23%. Спір іде про інше — до чого цю ставку застосовувати. За роз'ясненнями Державної податкової служби оподатковується вся сума коштів, отримана від операцій з криптовалютою. За трактуванням юридичних фірм і більшості статей у пошуку — лише прибуток, тобто різниця між ціною продажу і ціною купівлі.
Норми в Податковому кодексі, яка закрила б це питання, немає. Ні позиція податкової, ні трактування юристів не спираються на пряме правило: обидві сторони добудовують його самі.
Обидві відповіді звучать однаково впевнено, і саме тому їх легко переплутати. На обміні в тисячу доларів це різниця між податком з тисячі і податком з двохсот.
Одразу про нас: ми обмінник, а не податковий консультант. Нижче — що відомо і звідки, без поради, яку може дати тільки бухгалтер, що знає вашу ситуацію.
Чи оподатковується дохід від криптовалюти взагалі
Так. Позиція ДПС однозначна: дохід від операцій з криптовалютою включається до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи і декларується самостійно.
Те, що криптовалюта не має окремого статусу в законодавстві, звільнення не дає. Кодекс оподатковує дохід, а не перелік дозволених джерел.
Плутанина виникає через рамковий закон «Про віртуальні активи» №2074-IX. Його ухвалили ще в лютому 2022 року, але він не набрав чинності: на сторінці Верховної Ради так і стоїть відмітка «не набрав чинності».
Звідси поширений висновок «крипта не врегульована, отже податку немає». Він неправильний. Не врегульований статус активу, а не обов'язок декларувати отримані кошти.
Яке оподаткування криптовалюти в Україні у 2026 році
Дві ставки, які додаються: 18% ПДФО і 5% військового збору. Разом 23% від бази. Окремого «податку на криптовалюту» в Україні немає — працюють загальні ставки для доходів фізичних осіб.
Ставка військового збору 5% діє з 1 грудня 2024 року (Закон №4015-IX). До цієї дати була 1,5%.
Деталь усередині правила важлива: ставка визначається датою нарахування доходу, а не датою виплати. Півтора відсотка застосовуються лише до доходів, нарахованих до 1 грудня 2024 року.
Практичний наслідок такий. Значна частина матеріалів про крипту у видачі досі рахує збір за 1,5%, і це не «інший випадок», а застаріла цифра. Роз'яснення ДПС, написані до грудня 2024 року, застарілі так само — але лише в частині ставки, за класифікацією доходу на них ще можна спиратися.
Застереження: сам пункт кодексу (п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX) з первинним текстом ми не звірили, сторінка віддала тільки метадані. Ставка підтверджена сторінкою ДПС і вторинними джерелами.
Два відповіді на одне питання
Читач, який продав криптовалюту і сів за декларацію, знаходить у видачі дві версії. Одна — з сайтів територіальних органів ДПС. Друга — з блогів адвокатських об'єднань і матеріалів ділових видань.
Жодна зі сторін не сперечається з іншою відкрито: кожна просто викладає свою відповідь як єдину. Розбіжність доводиться помічати самому.
Різниця тут не стилістична. Вона в базі оподаткування, тобто в тій величині, на яку множиться 23%. Від бази залежить, скільки грошей піде до бюджету, і вимірюється це разами, а не відсотками.
Що буквально каже податкова
Позиція ДПС у роз'ясненнях така: до загального річного оподатковуваного доходу включається сума коштів, отримана від операцій з криптовалютою. Не різниця, не результат, а отримана сума. Витрати на купівлю базу не зменшують.
Логіка за цим є, і вона формальна. Правила оподаткування інвестиційного прибутку, які прямо дозволяють відняти витрати на придбання активу, застосовуються до інвестиційних активів: цінних паперів, корпоративних прав, деривативів.
Криптовалюта до цього переліку не належить, інвестиційним активом українське законодавство її не визнає. Немає активу — немає й правила про витрати.
Далі дохід класифікується або як іноземний, якщо джерело виплати за кордоном, або як інший дохід, якщо платить резидент.
Оговорка, без якої цей блок неповний: дати цих роз'яснень ми перевірити не змогли. Сайт податкової віддає помилку доступу на прямий запит, тож ми спираємося на копії сторінок і вторинні джерела.
Чому криптовалюта не є інвестиційним активом
Тому що перелік інвестиційних активів у кодексі закритий. Це не список прикладів, до якого можна дописати новий пункт за аналогією, а вичерпний перелік: що в ньому не названо, те до нього не належить.
Криптовалюта в цьому переліку не названа. Не через заборону і не через недогляд: коли писали норму, такого активу в правовому полі просто не існувало.
Саме звідси росте вся позиція податкової, і в цьому її формальна сила. Правило про вирахування витрат на придбання прив'язане не до слова «інвестиція» в побутовому сенсі, а до статусу активу.
Наслідків із цього три, і вони йдуть пакетом. Не працює вирахування витрат на купівлю. Не працює сальдування прибуткових операцій зі збитковими. Не працює перенесення збитку на наступні періоди.
Кожне з цих правил живе в режимі інвестиційного прибутку, а не в загальній нормі про дохід. Втрачаючи статус активу, ви втрачаєте не одну пільгу, а весь механізм розрахунку.
І тут же видно, чому спір не вирішується роз'ясненням. Дописати криптовалюту до переліку може лише закон: жодне тлумачення не додає активу статусу, якого немає в тексті.
Іноземний дохід чи інший: на що це впливає
Класифікація доходу від криптовалюти йде за одним із двох шляхів. Якщо джерело виплати іноземне, це іноземний дохід. Якщо кошти виплатив резидент України, це інший дохід.
На ставку вибір не впливає взагалі. І в першому, і в другому випадку працюють ті самі 18% плюс 5%: різних ставок для цих категорій у загальній нормі немає.
Впливає він на рядок декларації. Іноземний дохід і інший дохід показуються в різних місцях форми, і поставити суму не туди означає подати декларацію з помилкою при правильно порахованому податку.
Практично питання зводиться до одного: хто перерахував вам гроші. Виплата із закордонної біржі й виплата від українського контрагента розводять один і той самий продаж по різних рядках.
Для іноземного доходу додається ще одна площина — податок, сплачений за кордоном, і правила його врахування. Ми цю частину не перевіряли й не описуємо: вона залежить від конкретної юрисдикції.
Чим роз'яснення відрізняється від норми за силою
Різниця не в переконливості, а в обов'язковості. Норма кодексу зобов'язує всіх: і платника, і податкову, і суд. Роз'яснення виражає позицію органу, який його написав.
Звідси й практичний наслідок. Позицію, викладену в роз'ясненні, можна оспорити: вона не є остаточним прочитанням закону. Норму оспорити не можна, її можна лише виконувати або порушувати.
Це працює в обидві сторони, і другу варто назвати вголос. Відсутність норми не робить роз'яснення необов'язковим на практиці: саме за ним податкова діятиме, коли дивитиметься вашу декларацію.
Тобто людина опиняється між позицією, яка не є законом, і тлумаченням, яке теж не є законом. Обирати доводиться не між правильним і неправильним, а між двома незакритими варіантами.
Ціна цього вибору вимірюється не тільки податком, а й тим, чи готові ви йти в спір. Це не юридична порада, а опис розстановки: рішення тут ухвалює платник разом із фахівцем, який за нього відповідає.
Чому юристи рахують інакше
Аргумент протилежної сторони не посилається на спеціальну норму — її немає. Він спирається на загальну логіку податку на дохід: оподатковується приріст, економічна вигода, а не оборот.
Якщо ви купили за 800 і продали за 800, доходу не виникло взагалі, і оподатковувати нічого. Продаж власного майна за ту саму ціну не робить людину багатшою.
Аргумент виглядає розумно і саме тому тиражується. Але це тлумачення, а не текст закону. Позиція податкової теж не закріплена нормою кодексу. Обидві сторони добудовують правило там, де законодавець його не написав.
Ціна питання на прикладі
Порахуємо на умовних числах. Припустимо, ви колись купили 1000 стейблкоїнів USDT, витративши на це умовні 800 одиниць, а потім обміняли їх у фіат і отримали умовну 1000. Прибуток — 200.
За версією податкової база — вся отримана 1000. Податок: 1000 × 23% = 230. Тобто більше, ніж увесь заробіток на цій операції.
За версією юристів база — прибуток 200. Податок: 200 × 23% = 46.
Різниця — 184 одиниці на одній операції, у п'ять разів. Числа тут умовні і взяті для наочності: реальні залежать від курсу, суми і кількості операцій.
Але пропорція зберігається завжди, і чим ближче ціна продажу до ціни купівлі, тим болючіша різниця. При продажу в збиток за першою версією податок усе одно виникає.
Як оподатковується трейдинг
Так само, як разовий продаж. Окремого режиму для активної торгівлі фізичною особою закон не передбачає: ані знижених ставок за оборотом, ані права сальдувати прибуткові угоди зі збитковими.
Саме тут розбіжність про базу коштує найдорожче. Трейдер робить сотні операцій, і якщо базою вважати кожну отриману суму, оподатковуваний «дохід» за рік легко перевищить реальні гроші на руках.
Правило про перенесення збитків на наступні періоди, яке працює для інвестиційного прибутку від цінних паперів, до криптовалюти не застосовується — з тієї самої причини, що й правило про витрати.
Що з цього робити практично: вивантажувати повну історію угод регулярно, а не в квітні. Біржі обмежують глибину експорту, і відновити рік торгівлі заднім числом виходить не завжди.
Чи виникає податок при обміні крипти на крипту
Офіційної відповіді немає. Прямого роз'яснення про те, чи виникає оподатковуваний дохід при обміні однієї криптовалюти на іншу без виведення у гривню, ми не знайшли.
Логіка наявних роз'яснень непрямо вказує на момент отримання коштів. Але це наша інтерпретація чужого тексту, а не позиція податкової, і подавати її як відповідь ми не будемо.
Неухвалений законопроєкт №10225-д пропонує оподатковувати лише конвертацію у фіат. Це орієнтир на майбутнє, а не чинне правило.
Чесна відповідь тут — «невідомо». Якщо у вас багато внутрішніх конвертацій, це саме той випадок, з яким ідуть до бухгалтера, а не до статті.
Чи легально отримувати зарплату в криптовалюті
Тут ми виходимо за межі перевіреної фактури і говоримо про це прямо. Окремого роз'яснення ДПС саме про оплату праці в криптовалюті ми не знайшли, тож впевнена відповідь була б вигадкою.
Що відомо точно: рамковий закон про віртуальні активи не набрав чинності. Отже, статус криптовалюти як засобу платежу в Україні не врегульований.
Що з цього випливає для податків: отримана винагорода залишається доходом і не перестає ним бути залежно від того, у чому її виплатили. Питання не в тому, чи є податок.
Питання в тому, як така виплата оформлюється у трудових відносинах і у валютному регулюванні. Це вже не податкова площина, і розбирати її в статті про базу оподаткування ми не беремося. Потрібен юрист.
Що змінить закон, який ще не ухвалено
Законопроєкт №10225-д не ухвалений. Ми перевірили це напряму за карткою на сайті Верховної Ради 21 серпня 2026 року.
Хронологія коротка. Реєстрація 24 квітня 2025 року, висновок комітету наступного дня, 3 вересня 2025 року — ухвалення за основу в першому читанні. Після вересня 2025 року в картці немає жодної події.
Ухвалення перенесене щонайменше на осінь. Причину називають так: НБУ і НКЦПФР не домовилися про повноваження регулятора. Це переказана в пресі позиція народного депутата, а не встановлений факт.
У редакції першого читання є пільгова ставка 5%: на прибуток від конвертації у фіат протягом першого року після набрання законом чинності. Плюс разове перехідне декларування раніше купленої криптовалюти за 5% ПДФО і 5% військового збору.
Читати цю цифру треба з двома поправками. Перша: це текст першого читання, до другого він може змінитися. Друга: тексту, підготовленого до другого читання, у відкритому доступі немає.
І головне: чинним правилом ця ставка не є. Планувати продаж під 5% сьогодні означає планувати під норму, якої не існує.
Чого немає ні в кого
Прямої норми в Податковому кодексі, яка описувала б оподаткування доходу від операцій з криптовалютою, немає. Є роз'яснення податкової, які нормою не є, і є тлумачення юристів, які нормою не є теж.
Це означає, що питання відкрите не тому, що ми не розібралися, а тому, що воно об'єктивно не вирішене. Будь-який текст, який дає тут одну впевнену цифру, замовчує половину картини.
Що з цього випливає практично
Зберігайте підтвердження ціни купівлі. Це єдина порада, яку ми готові дати, і вона працює за будь-якого результату спору.
Якщо переможе трактування про прибуток, документ про витрати — те, чим ви цей прибуток рахуєте. Якщо база залишиться «вся сума», підтвердження купівлі знадобиться в комунікації з податковою і в разі оскарження.
Втратити його дешево, відновити через два роки — майже неможливо.
Підходить усе, що фіксує дату, суму і напрямок: виписки, квитанції обмінників, історія операцій на біржі, TXID переказів у блокчейні. Зберігати краще у файлах, а не в застосунку сервісу, який може закритися.
Що робити, якщо підтвердження купівлі не збереглося
Спершу неприємне: відсутність документа сама по собі не звільняє від обов'язку задекларувати отриманий дохід. Вона позбавляє аргументу, а не обов'язку.
Далі — те, що ще можна зібрати. Історія операцій на біржі часто глибша, ніж здається, і вивантажується за весь час існування акаунта, а не за останні місяці.
Банківські виписки показують рух гривні в бік купівлі: дату і суму платежу на адресу біржі чи обмінника. Це не прямий доказ ціни монети, але це підтверджена дата і підтверджена сума витрат.
Блокчейн зберігає переказ назавжди. Якщо ви знаєте адресу свого гаманця, дата й обсяг надходження відновлюються за TXID, навіть коли сервіс, через який купували, давно закрився.
Чого робити не варто — реконструювати ціну «за пам'яттю» і ставити в розрахунок число, під яким немає жодного документа. Розрахунок, який ви не можете показати, гірший за розрахунок, який доведеться пояснювати.
Якщо не збереглося нічого, це не привід не подавати. Це привід іти до бухгалтера до подання: у такій ситуації важливо, що саме і як ви покажете, а цю відповідальність ми на себе не беремо.
Порядок подання, коди для сплати і строки ми розібрали окремо, у матеріалі «Як задекларувати дохід від криптовалюти».
Яку версію вказувати в декларації — вирішувати вам разом із фахівцем, який відповідає за цю пораду. Ми показуємо розбіжність і її ціну, а не даємо вказівку: наслідки тут несе платник податків, а не автор статті.
