Для фізичної особи ставка військового збору зараз становить 5%. Вона діє з 1 грудня 2024 року, її запровадив Закон №4015-IX. Стара ставка 1,5% нікуди не поділася, але застосовується лише до доходів, нарахованих до цієї дати.
Визначає ставку саме дата нарахування доходу, а не дата, коли гроші фактично надійшли на рахунок. Тому калькулятор із півтора відсотка для доходу 2025 чи 2026 року дасть заниження, а не альтернативний варіант розрахунку.
Різниця виглядає дрібною, поки не перекласти її на суму. На доході в 1 000 доларів це 50 доларів збору замість 15. Разом із ПДФО 18% загальне навантаження становить 23%, а не 19,5%, як досі рахують за старими статтями.
Хто платить військовий збір і з чого
Військовий збір платять фізичні особи з доходів, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Власної окремої бази в збору немає: він рахується з тієї самої суми і за тими самими правилами визначення бази, що й ПДФО.
Саме тому формула звучить як «18% плюс 5%». Це дві ставки до однієї бази, а не два різні розрахунки, які потім складають. Якщо ви знаєте, з якої суми рахується ПДФО, ви знаєте і базу збору.
Механізм сплати залежить від того, хто виплачує дохід. Коли є податковий агент — роботодавець, замовник-юрособа, — він утримує і податок, і збір у момент виплати. Людина отримує суму вже очищеною і сама нічого не рахує.
Коли податкового агента немає, обов'язок переходить на одержувача. Це випадок доходу з іноземного джерела або виплати від іншої фізичної особи: такий дохід людина показує в річній декларації і платить обидва платежі сама.
Дохід від продажу криптовалюти майже завжди потрапляє в другу групу. Тому для власника крипти питання «скільки утримають» зазвичай не стоїть узагалі: рахувати доведеться самостійно.
Ставка збору не залежить і від того, скільки разів людина здійснила операції протягом року. Декларація подається одна за весь рік, а дохід показується в ній сумарно за відповідним рядком, а не окремим записом на кожен продаж.
Обмовка про межі перевірки. Все написане вище стосується звичайної фізичної особи. Для окремих категорій платників — насамперед ФОП на єдиному податку — конструкція інша, і ми її не перевіряли. Про це окремий розділ наприкінці.
Що саме змінив Закон №4015-IX
Закон підвищив ставку військового збору для доходів фізичних осіб із 1,5% до 5% і встановив дату, з якої нова ставка застосовується: 1 грудня 2024 року. Сам збір при цьому не новий, змінилася тільки цифра.
Що не змінилося — важливіше за те, що змінилося. Коло платників, порядок утримання податковим агентом, звітність, строки сплати, прив'язка до правил ПДФО: усе це лишилося тим самим. Закон переписав ставку, а не механізм.
Практичний наслідок: будь-яка стаття, написана до грудня 2024 року, лишається придатною в частині методики і непридатною в частині числа. Це не привід викидати старі матеріали, це привід читати їх вибірково.
Тут потрібна пряма обмовка, і краще зробити її одразу. Ставку 5% ми підтвердили за вторинними джерелами та сторінкою ДПС, але не звіряли з первинним текстом Податкового кодексу (п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX). Сторінка кодексу на запит віддала лише метадані.
Число узгоджене між усіма джерелами, які ми бачили, і підстав у ньому сумніватися ми не маємо. Проте ланцюжок перевірки чесніше показати, ніж приховати: різниця між «звірено з кодексом» і «звірено з переказами кодексу» реальна.
Як ставка 5% лягла на різні види доходу
Ставка одна для всіх доходів фізичної особи, які оподатковуються ПДФО. Різниця не в цифрі, а в тому, хто рахує, коли виникає обов'язок і в якому рядку декларації дохід опиняється.
Дохід від податкового агента — зарплата, винагорода за договором із компанією — закривається без участі людини. Агент утримав, перерахував, відзвітував. Окремої дії від одержувача не потрібно.
Дохід без податкового агента людина показує сама. Сюди потрапляють виплати з-за кордону, розрахунки між фізичними особами, доходи від операцій, де другою стороною не є український податковий агент.
Дохід від криптовалюти ДПС класифікує двояко. Якщо джерело виплати іноземне, це іноземний дохід. Якщо виплата надійшла від резидента, це інший дохід. На ставку класифікація не впливає: 18% плюс 5% в обох випадках. Впливає вона на рядок декларації і на те, чи виникає питання про податок, сплачений за кордоном.
Друга обмовка. Роз'яснення ДПС, з яких узята ця класифікація, ми читали через регіональні сторінки податкової. Дати цих роз'яснень перевірити не вдалося: основний сайт відповідав помилкою доступу. Класифікацію ми переказуємо, датою її не підпираємо.
Нарахування чи виплата: за якою датою рахувати
Правило переходу просте: дивимося на дату нарахування доходу. Якщо дохід нарахований до 1 грудня 2024 року, застосовується 1,5%, навіть коли виплата відбулася пізніше. Якщо дохід нарахований 1 грудня 2024 року або після, застосовується 5%, і дата виплати на це не впливає.
Логіка тут не бухгалтерська примха. Нарахування — це момент, коли дохід визнано за людиною. Виплата може відставати на місяці, дробитися на частини або відбуватися за рішенням суду. Прив'язка до нарахування робить ставку однозначною там, де виплата розтягнута.
Приклад перший. Винагороду нараховано в листопаді 2024 року, а виплачено в січні 2025-го. Збір рахується за ставкою 1,5%, бо нарахування було до переходу, і січнева виплата цього не змінює.
Приклад другий. Дохід нараховано в грудні 2024 року, гроші людина отримала того ж місяця. Ставка вже 5%: нарахування припало на перший місяць дії нової норми.
Приклад третій, найчастіший для читача цієї статті. Людина продала криптовалюту у 2025 або 2026 році. Обидві дати — і нарахування, і отримання грошей — лежать далеко після переходу. Питання закрите: 5%.
Живим це правило лишається переважно для перерахунків: заборгованість із зарплати за 2024 рік, виплата за судовим рішенням, донарахування за старий період. Для всіх інших перехід давно позаду.
Що робити, якщо порахували за старою ставкою
Спершу головне: недоплата не зникає сама. Те, що причиною став застарілий матеріал у пошуку, не є підставою для звільнення від обов'язку. Ставка визначається законом, а не джерелом, за яким людина її дізналася.
Як помітити помилку. Перерахуйте суму за ставкою 23% і порівняйте з тією, що стоїть у поданій декларації. Якщо в розрахунку було 19,5%, розбіжність видно одразу: недоплата дорівнює 3,5% від бази.
Якщо декларація ще не подана, ситуація найпростіша. Перерахуйте суму за ставкою 5% до подання, і питання закривається без жодних додаткових процедур.
Якщо декларація вже подана із заниженою сумою, кодекс передбачає механізм уточнення. Точну процедуру, строки та можливі санкції ми не перевіряли й тому не описуємо їх числами. Називати відсотки штрафу навмання в статті про податки означає повторити ту саму помилку, про яку ця стаття написана.
Це якраз той випадок, коли потрібен бухгалтер або податковий консультант. Не тому, що розрахунок складний, а тому, що наслідки залежать від того, коли і як помилку виявлено, і хто зробив це першим.
Чого точно не варто робити — переносити недоплату «на наступний рік». Обов'язок прив'язаний до податкового періоду, в якому виник дохід, і самостійне перенесення його в іншу декларацію створює другу помилку поверх першої.
Чому в пошуку досі висить 1,5%
Тому що це не інший випадок, а інший період. Матеріали зі ставкою 1,5% писали до грудня 2024 року, і після зміни закону їх просто не оновили. Дата публікації в таких статтях часто не показана, а текст звучить упевнено, тож читач сприймає його як чинний.
Проблема ширша за дрібні сайти. Застарілі матеріали зі ставкою 1,5% є і у великих консалтингових компаній, і в частині роз'яснень самої податкової щодо криптовалюти.
З цим треба поводитися вибірково: таке роз'яснення можна читати по класифікації доходу, але не по ставці. Логіка про те, іноземний це дохід чи інший, від зміни ставки не постраждала. Цифра поруч із нею постраждала повністю.
Типових місць, де стара ставка живе найдовше, три: архівні статті юридичних і консалтингових компаній, онлайн-калькулятори з зашитою формулою та роз'яснювальні матеріали про крипту, написані до грудня 2024 року.
Як відрізнити свіжий матеріал від застарілого
Перший фільтр — згадка дати переходу. Матеріал, написаний після зміни, майже завжди називає 1 грудня 2024 року, бо без цієї дати неможливо пояснити, до чого застосовується 1,5%, а до чого 5%.
Звідси правило. Якщо в тексті стоїть 1,5% і про перехід не сказано жодного слова, текст написаний до змін. Читайте його як опис методики, а ставку підставляйте чинну.
Другий фільтр — підсумкове число. Свіжий матеріал рахує сумарне навантаження як 23%. Текст, у якому підсумок 19,5%, описує період до грудня 2024 року, навіть якщо жодної дати в ньому немає.
Третій фільтр — застереження про ФОП. Матеріали, написані після зміни, майже завжди відокремлюють ставку для звичайної фізособи від ставок для підприємців, бо після 2024 року це різні цифри.
Дата публікації сама по собі слабкий орієнтир. Її часто немає, а там, де вона є, вона нерідко показує дату останнього технічного оновлення сторінки, а не дату написання тексту.
Окрема пастка — матеріали, оновлені наполовину. Трапляється, що ставку в тексті виправили, а в прикладі розрахунку нижче лишилося старе число. Дивіться не на перше згадування ставки, а на арифметику в прикладі: вона показує, за якою цифрою текст справді рахує.
Як це лягає на дохід від продажу криптовалюти
Дохід від операцій із криптовалютою оподатковується за загальними правилами: ПДФО 18% плюс військовий збір 5%, разом 23%. Окремих ставок для крипти в чинному законодавстві немає.
Звідси й відсутність знижок за строк володіння. Чинні правила не розрізняють монету, куплену торік, і монету, куплену минулого тижня: спеціальної конструкції для цього доходу в них просто немає.
Знижена ставка 5%, про яку пишуть у новинах, фігурує лише в неухваленому законопроєкті №10225-д. Рахувати за нею сьогодні нема чого: норми не існує. Докладніше про статус закону ми пишемо в окремому матеріалі.
На що саме множити 23%, окреме і значно гостріше питання. За роз'ясненнями ДПС базою є вся сума, отримана від операції, без вирахування витрат на купівлю. Юристи в більшості публікацій рахують податок із чистого прибутку.
Прямої норми в кодексі, яка закрила б цей спір, немає, і на обміні стейблкоїна у фіат різниця виходить у рази. Ставка 23% сумнівів не викликає, база викликає. Розбір цього розходження — у матеріалі про те, з якої суми рахують податок.
Окремо стоїть обмін однієї монети на іншу без виходу в гривню. Прямого офіційного роз'яснення, чи виникає при цьому оподатковуваний дохід, ми не знайшли. Це чесне «невідомо», а не прихована відповідь.
Коли платити і за якими реквізитами
Військовий збір із такого доходу йде разом із ПДФО через річну декларацію про майновий стан і доходи. Окремої звітності саме по збору для фізичної особи не подають.
За 2025 рік строки були такі: декларація до 30 квітня 2026 року, сплата ПДФО і збору до 1 серпня 2026 року (п. 179.7 ПКУ). Ця кампанія вже завершена.
Коди бюджетної класифікації різні: 11010500 для ПДФО і 11011001 для військового збору. Це два окремі платежі, і сплата всієї суми одним кодом створює переплату по одному платежу та недоплату по іншому.
Найближчий строк для читача — декларація за 2026 рік. За загальною нормою це 30 квітня 2027 року, але це наш розрахунок, а не джерело: офіційної сторінки кампанії 2027 року ще немає. Перед поданням дату варто звірити.
Сам порядок подання через Електронний кабінет ми розбираємо в покроковому матеріалі про декларування доходу від крипти.
Чому ФОП на єдиному податку тут окремо
Для фізичної особи-підприємця на спрощеній системі ставки військового збору інші, ніж для звичайної фізособи. Це той випадок, коли перенести число з цієї статті означає порахувати неправильно.
Ми цей випадок не перевіряли й тому не описуємо його по суті. Розбіжність не в нюансах, а в самій конструкції: інша база, інша періодичність, інша прив'язка до групи.
Якщо дохід від крипти проходить через підприємницьку діяльність, потрібен бухгалтер, який бачить вашу групу, обороти та КВЕДи. Стаття для фізособи тут не працює навіть як орієнтир.
І загальна обмовка, яку ми повторюємо в кожному тексті про податки: ми обмінник, а не податковий консультант. Ми пишемо, що відомо і звідки, і не даємо порад, які може дати лише фахівець, який знає ваш випадок.
Рішення про те, як подавати декларацію, ухвалює платник, а перевіряє його податкова. Ми можемо показати, звідки взялася цифра, і де саме проходить межа перевіреного.
