Заявка на обмін сьогодні не запитує документів. Обов'язкових полів у ній два: нік у телеграмі та адреса гаманця. На трьох напрямках з виплатою на закордонну картку додаються ім'я, прізвище, пошта й номер картки — і всі чотири необов'язкові. Ні паспорта, ні селфі, ні фото картки, ні запитання про джерело коштів у формі немає, і поля для завантаження файлу в ній теж немає.
Водночас право запитати документи в сервісу є, і воно записане в його AML/KYC-політиці: національна ID-картка, міжнародний паспорт, виписка з банку — за підозри, за зміни даних або в порядку постійної перевірки. Це повноваження, а не процедура: працюючого порогу, з якого документ вимагають автоматично, немає на жодному з 66 напрямків.
Практичний висновок один. Якщо документ попросять, це станеться не у формі, а в листуванні з оператором у месенджері — екрана завантаження в інтерфейсі не існує. Скільки такий документ потім зберігається, ні політика конфіденційності, ні AML/KYC-політика не кажуть: строку немає ніде.
Що заявка запитує насправді
Ми обмінник, і далі мова про власну форму. Усі 66 напрямків знято 19.09.2026, наборів полів рівно п'ять.
Що віддаєте і що отримуєте | Обов'язкові поля | Необов'язкові поля |
|---|---|---|
готівка → USDT у мережі TRON | нік у телеграмі, адреса гаманця | — |
готівка → USDT або USDC у мережі Ethereum | нік у телеграмі, адреса гаманця | — |
криптовалюта → готівка | нік у телеграмі | — |
криптовалюта → Alipay | нік у телеграмі | — |
криптовалюта → закордонна картка | нік у телеграмі | ім'я, прізвище, пошта, номер картки |
Читається таблиця так: обов'язкових полів на більшості напрямків два, а коли ви віддаєте криптовалюту й отримуєте готівку — одне, нік у телеграмі. За ним з вами зв'яжеться оператор. Чотири поля на трьох напрямках з виплатою на закордонну картку можна лишити порожніми.
Друге, що варто знати людині, яка боїться «реєстрації з паспортом»: обліковий запис для заявки не потрібен узагалі. У запит на її створення не йдуть ні пошта, ні капча. Повернутися до заявки можна за парою «номер плюс секрет» в адресі сторінки, а перелік заявок зберігається у браузері, а не в особистому кабінеті.
Що сервіс лишив собі право вимагати
Обмінник запитує своє, банк — своє: вимоги виростають із різних норм і не збігаються. Чому запитує банк, розібрано окремо; тут — тільки правила самого сервісу.
Перевірку особи клієнта називають KYC, і в політиці вона описана так. Пункт 5.1: сервіс може вимагати надійні незалежні документи — названі національна ID-картка, міжнародний паспорт, виписка з банку. Пункт 5.3: перевіряти особу дозволено на постійній основі й запитувати документи повторно, навіть якщо перевірку вже пройдено одного разу.
Пункт 5.7 додає вимоги до перевірки джерела коштів. Пункт 10 описує, що відбувається за підозри: обмін призупиняють, запитують документи, що посвідчують особу, а повідомлення передають правоохоронним органам через відповідальну посадову особу.
Є й вимоги до самої заявки, пункти 4.1–4.3: відправник і отримувач платежу — одна особа, перекази на користь третіх осіб заборонені, дані мають бути достовірними, а створювати заявку через анонімні підключення — проксі, VPN, Tor — правилами заборонено.
Головне: політика описує, що сервіс має право зробити, а не що він робить на кожній заявці. Між цими двома речами сьогодні порожнє місце — процедури, яка запитує документ, у формі немає.
Чого в політиці немає: перевірки самої адреси
Повноваження стосується людини: особа, поведінка в операціях, санкційні списки, оцінка ризику — це пункти 7–9. Скорингу гаманця, «брудних» монет і походження конкретної транзакції в політиці немає жодного слова.
Це окрема тема, і розібрана вона у статті про перевірку USDT. Тут додамо один факт: наприкінці політики опубліковано перелік майданчиків, що потрапляють під AML-перевірку. Імена звідти ми не переносимо — важливо, що такий перелік існує й відкритий.
І друга половина цього факту. AML-модуль рушія вимкнено на всіх 66 напрямках на 19.09.2026 — так само, як верифікацію. Перелік опубліковано, а механізму, який звіряв би з ним заявку, у публічному API не видно.
Що станеться, якщо перевірку увімкнуть
Механізм у коді є і працює — він просто не задіяний. Влаштований він так.
- Вимог три, і вони незалежні: за валютою, яку віддають, за валютою, яку отримують, і за самою людиною.
- Поріг вмикальний: рівно порогова сума вже вимагає перевірки, а не «більше за поріг». На 19.09.2026 пороги на всіх 66 напрямках стоять нульові: поле є, в ньому нуль, а сама ознака перевірки вимкнена.
- Попередження показують до оплати: воно приходить разом із даними напрямку, а не помилкою після заповнення форми.
- Доки перевірку не пройдено, реквізити не показують і заявка не переходить в очікування платежу. Платити нікуди — це і є зупинка.
- У напрямку може бути окремий перелік потрібних документів. На 19.09.2026 цього поля немає в жодного з 66 напрямків.
І головне: екрана завантаження документа в інтерфейсі не існує. Ні поля вибору файлу, ні надсилання форми з вкладенням — ні у формі обміну, ні на сторінці заявки, ні в профілі. Інтерфейс уміє лише показати напис «Документи на розгляді» за статусом, який прийшов з боку рушія.
Звідси висновок. Якщо документ попросять, він піде в месенджер оператору. Не в захищену форму й не в кабінет — у листування. Тому правильне запитання до себе не «які документи в мене попросять», а «кому і яким каналом я їх віддаю».
«Верифікація картки за фотографією»: прийом реальний, але цієї форми не стосується
Прийом ви, найімовірніше, зустрічали. Просять сфотографувати лицьовий бік картки так, щоб читалися номер та ім'я власника, а на задньому плані було видно монітор із відкритим сайтом. Робиться один раз на кожну нову картку, і в галузі прийом поширений.
До нашої форми він сьогодні стосунку не має. Напрямків, де людина платить карткою, у сервісу немає: картка є лише як спосіб видачі, і номер картки в цих заявках необов'язковий. Платити карткою у формі нічим — отже, і підтверджувати належність картки нема чого.
Обов'язковою умовою цю перевірку називають не тільки власний розділ запитань і одна з посадкових сторінок. Вимога стоїть у самій AML/KYC-політиці, пункт 5.6: хто має намір платити карткою, мусить пройти перевірку картки за інструкціями на сайті. Це чинний документ, на який сервіс посилається у формі згоди.
Розбіжність тому ширша, ніж помилка в довідковому тексті: вимога стоїть у чинних правилах. На 19.09.2026 верифікацію вимкнено на всіх 66 напрямках. Орієнтуватися варто на форму, а не на текст поруч із нею.
Що відбувається з документом далі
Політика називає відповідальну посадову особу: вона збирає ідентифікаційну інформацію, веде внутрішні процедури зберігання звітів і записів, моніторить операції та передає інформацію правоохоронним органам. Ні імені, ні посади, ні способу зв'язатися з цією особою на сайті немає.
Обов'язок працівників зберігати конфіденційність діє і після звільнення. Розкриття державним і правоохоронним органам порушенням не вважається.
Далі чесна частина. Строку зберігання немає в жодній із двох політик. Політика конфіденційності говорить про зберігання протягом усього потрібного періоду та про строки за цілями й умовами договорів. Конкретного числа місяців чи років немає ніде, і ми його не назвемо.
Є й друга діра. У переліку даних, які збирають, документів, що посвідчують особу, немає взагалі: там ім'я, телефон, пошта, дані пристрою, IP, cookie, звернення. Документ, який політика дозволяє запитати, у переліку зібраного не описаний.
Видалити дані можна листом на адресу підтримки. Заявки при цьому лишаються — інтерфейс пояснює це тим, що вони грошові документи і так вимагає закон. Яка саме норма цього вимагає, на сайті не названо. Дати редакції немає в жодної з двох політик, тому тут вони переказані за сторінками, знятими 19.09.2026.
Що запитати в будь-якого обмінника до переказу
П'ять запитань, які варто поставити до того, як ви щось відправили. Вони працюють проти будь-якого сервісу, включно з нашим.
- Чи описано право вимагати документи до переказу, а не після? Правило, що з'явилося після оплати, — це вже не правило, а умова повернення.
- Яким каналом документ передається і хто його приймає? Форма на сайті, пошта, месенджер — це різні рівні ризику, і різниця між ними більша, ніж між переліками документів.
- Чи названо строк зберігання? Не «стільки, скільки буде потрібно», а строк.
- Чи названо юридичну особу та юрисдикцію? Документ віддають комусь конкретному, а не сайту.
- Чи є в сервісу власний поріг суми і де він опублікований? Не той, що в законі про фінмоніторинг, а свій: сума, з якої сервіс сам просить документ. Поріг, який називають у листуванні, порогом не є.
Ми обмінник, і повністю закрите в нас рівно одне запитання з п'яти — перше. Право вимагати документи описане в правилах до переказу. Друге закрите наполовину: канал відомий — листування з оператором, а хто приймає документ, не названо. Політика називає відповідальну посадову особу, але ні імені, ні посади, ні способу зв'язатися з нею на сайті немає.
Решта три. Строку зберігання не названо. Юрисдикцію названо — опосередковано, через політику конфіденційності з відсиланням до законодавства України; юридичну особу не названо ніде. Власного порогу немає — він не «високий» і не «низький»: поля порогів стоять нульові, а сама перевірка вимкнена, спрацьовувати нема чому.
Ліцензія тут ні до чого
Ліцензій на цей вид діяльності в Україні не видають: закон «Про віртуальні активи» № 2074-IX на 19.09.2026 не набрав чинності, державного реєстру постачальників послуг немає. Питати в обмінника номер ліцензії марно — видавати її поки нікому.
Що діє насправді: облік у Держфінмоніторингу як суб'єкта первинного фінансового моніторингу та належна перевірка клієнта за операцій з віртуальними активами від 30 тисяч гривень — стаття 11 частина 4 закону № 361-IX у редакції від 26.06.2026. Наглядовий орган — Міністерство цифрової трансформації. Редакцію і статус закону № 2074-IX звірено 19.09.2026.
Застереження про ці 30 тисяч обов'язкове. Це законний поріг обов'язку обмінника як суб'єкта фінмоніторингу, а не власний поріг сервісу і не «сума, з якої на сайті просять паспорт». Власної такої суми немає взагалі.
І в нього є виняток саме для таких сервісів, як наш: звільнення від перевірки до 30 тисяч не діє ні за підозри, ні коли гроші надходять від платника готівкою. Готівка в нас у трьох наборах полів із п'яти.
Суперечку «ліцензований проти анонімного» розібрано в окремій статті — тут ми на неї лише спираємося.
Ми обмінник і працюємо з USDT у мережах TRON та Ethereum. Право запитати документи описане в наших правилах до переказу, а не з'являється після нього. Якщо потрібен сам напрямок — обмін USDT у мережі TRON.
Короткі відповіді
Чи можна обміняти без верифікації?
Сьогодні заявка не вимагає жодного документа: на 19.09.2026 перевірку вимкнено на всіх 66 напрямках. Але «без верифікації» не означає «ніколи не запитають»: право запитати документи записане в правилах і діє за підозри та за перевірки джерела коштів. Обіцяти, що документ не попросять, ми не можемо.
Куди надсилати документ, якщо його все-таки попросили?
Екрана завантаження на сайті немає, тому канал один — листування з оператором у месенджері. Перш ніж надсилати, звірте, що пишете тому контакту, який указаний на сайті сервісу, а не тому, хто написав вам першим.
Скільки зберігається документ, який я надіслав?
Відповіді немає. Ні політика конфіденційності, ні AML/KYC-політика строку не називають, а в переліку даних, які збирають, документів, що посвідчують особу, не описано взагалі. Називати строк «за загальною практикою» ми не будемо: це була б здогадка, а не правило сервісу.
Чи потрібна реєстрація, щоб створити заявку?
Ні. Обліковий запис для заявки не потрібен: у запит на її створення не йдуть ні пошта, ні капча. Повернутися до створеної заявки можна за парою «номер плюс секрет» в адресі сторінки, а перелік заявок зберігається у вашому браузері.
