Вимога прийшла з банківського регулювання і поширилася на обмін криптовалюти. Сенс у тому, щоб операція мала відомого учасника: анонімний потік неможливо ані перевірити, ані оскаржити.
Що зазвичай просять
Паспорт або посвідчення, подеколи фотографію з документом у руках. Рідше — підтвердження адреси. Обсяг залежить від суми: невеликі обміни часто проходять без перевірки взагалі, великі — майже ніколи.
Що з цими даними відбувається
Їх зберігають і зобов’язані захищати. Це варто пам’ятати, обираючи сервіс: документи, віддані майданчику без імені та адреси, нічим не захищені, і повернути їх назад не можна.
Скільки це триває
Зазвичай від кількох хвилин до доби. Автоматична перевірка відповідає майже одразу, ручна — довше, і саме до неї потрапляють нечитабельні знімки, обрізані краї документа та відблиски від спалаху.
Чому відмовляють
Найчастіше через якість знімка, а не через підозри. Другий за частотою випадок — розбіжність імені: картка оформлена на одну людину, документ на іншу. Розрахунок на третю особу майже завжди зупиняють, і це не прискіпливість, а пряма вимога правил.
Якщо перевірку не пройдено, кошти не зникають: їх повертають на адресу відправника за вирахуванням комісії мережі.
Докладніше: Чому банк питає про переказ, менший за 400 тисяч